Чужа
Шрифт:
ОПОВІДАЧ
Все це кожного дня розповідав Бабаю вкрай симпатичний дядько з бандитського відділку, а ночами — п’ятеро несимпатичних, через що Артур сцяв кров’ю і ходив уздовж стін. (Бабай повільно рухається, притримуючись за стіну рукою, як спелеолог.) Ходив він недалеко — до параші, щоб злити зайву кров. Рашпіль від такого обороту занервувався. Саме час було переходити з крека на геру, полікувати нерви.
Четверо молодих людей — Шустрий, Гиря, Малюк і Сопля — в казино Рашпіля. Вони почувають себе тут упевнено, хоча й виглядають прибульцями з іншого світу.
Вирізняються серед публіки у казино відсутністю животів, краваток і костюмів, у тих же шкірянках поверх спортивних костюмів, поламаними носами й вухами. Загальне враження від цієї компанії — недобре, гнітюче. Мовчки четвірка проходить по казино, Малюк вказує кивком на дальній столик, зарезервований «для своїх», — решті запропоновано очікувати на нього тут. Сам піднімається нагору, до Рашпіля.
ШУСТРИЙ
Побіг Малюк до Карлсона, за порадою… (Оцінююче огляда ючи офіціантку, блазнює, вдаючи когось.) — Три чаї, будь ласка, красунечко моя, яка ви гарна сьогодні… (Збентежена офіці антка йде геть, по ходу хтось із пацанів хапає її за сідниці, за столом панує задоволене іржання. Сьорбаючи чай, троє недоб ре поглядають на відвідувачів і розмовляють упівголоса.)
СОПЛЯ
Дивіться, яка халява шпилить. Золота одного на пару штук… Смокче, певно, як помпа корабельна.
ГИРЯ
Пусте.
ШУСТРИЙ
Піти з нею перетерти, чи що…
СОПЛЯ
Угу. Тебе їй якраз не вистачає, нема кому її рижуху в ломбард здати.
Очевидно, це натяк на якусь історію, всі сміються.
На горищі Рашпіль і Малюк. Малюк сидить на стільці,
Рашпіль на ліжку. Рашпіль говорить сипло і дуже тихо. Перед Малюком фотографія дівчини.
РАШПІЛЬ
Одна рідна душа у нашого Бабая залишилася. Сестра… Анжела. А більше нікого… Батьки давно коней двинули, а виховала бабця, недавно померла. У Чехії сестра зараз… Чужа — така ось кликуха. Ти ж із нею знайомий?
МАЛЮК
Знайомий.
РАШПІЛЬ
От і добре. Потрібно її знайти і привезти сюди, до мене. Зараз дам тобі лаве, десятку. Потім, як привезете, ще отримаєте, по п’ятірці кожному. А тобі — десятку. (Передає гроші, Малюк, не перераховуючи, ховає пачку за пазуху.) У Празі знайдеш Карасика… Інструмент візьмеш у нього, взагалі, допоможе, він давно там живе. Дивіться… обережніше… там зараз нема такого, як у нас, — Вася знає Колю, Коля знає Петю, все, братва, — все вирішуватимете самі, на місці… (В процесі розмови Рашпіль заряджує у бульбулятор кульку крека.) Фотографію візьми, там показуватимеш, та що я тебе вчу… від крека в голові утворюється порожнина, торрічеллієва порожнина, розумієш, Малюк, торрічеллієва… я тобі не пропоную, а то може сподобатися… привези її, щоб Бабай не став підписувати, мусора відсмокчуть, на тебе сподіваюся, ти ж пам’ятаєш…
Відкинувшись на ліжко, він щось ще бурмоче, розібрати можна лише окремі слова.
Узявши гроші, Малюк спускається в казино і вказує кивком на вихід.
Усі вирушають, офіціантка, прибираючи зі столу, виявляє серед недопалків у попільничці використаний презерватив і спантеличено дивиться. Це Шустрий пожартував — плюнув у нього кілька разів. З боку виходу лунає гучний сміх, пацани уважно стежили за офіціанткою.
ОПОВІДАЧ
Часу на збори було мало, але всі звикли до життя на колесах. Деякі так звиклися, що й дому свого не завели.
Сцени зборів пацанів.
Гиря прощається з нареченою, наречена вагітна, дуже середня, жлобиха. У квартирі килими на стінах, портрети родичів, календар з котенятами, бахрома на занавісках. Коли він іде, вона дивиться на себе в дзеркало, гладить живіт руками і раптом починає плакати.
Сопля живе з батьками, йде з валізою, мати зачиняє двері, батько дрімає на кухні, дві порожні пляшки горілки на столі. Бідність. На стіні — перехрещені рапіри і фехтувальна маска. Велика фотографія Соплі, він фехтувальник, на грудях — медаль, тепер вона висить на килимі.
Малюк живе один — середненько, меблі старі, квартира явно орендована, але телевізор імпортний, великий. Збирає валізу, дістає зі схованки в кріслі пістолет, ТТ, підкидає його в руці, потім, зітхнувши, ховає назад.
Перед виходом дивиться у вічко.
Усі пацани, перш ніж вийти з квартир, — дивляться у вічко.
Шустрий живе у жінки, вона старша за нього, скандал, він іде, тьолка кричить услід «щоб ти не повернувся». Він повертається, дзвонить в двері і, коли вона відчиняє, дає їй кулаком у лоб (як молотком, нижньою, м’ясистою частиною кулака).
…Плюс потрібно було ще знайти у місті інвентар…
Закривається багажник, на заднє скло лягає траурний вінок з написом на стрічці «Lyubomu Yakobu Toporcheku ot druzzey». Поряд лежить бейсбольна біта, дерев’яна.
Вранішнє сонце засліплює колгоспника на возі, він прикриває очі рукою.
…Сонце тільки встало, а вже з’явився перший постраждалий. Пролітаючи на повній швидкості, «дев’яносто дев’ята» вискакує на зустрічну і йде лоб у лоб з возом, кінь сахається вбік, колгоспник зістрибує з воза, «дев’яносто дев’ята» повертається на свою смугу, це жарт.
Колгоспник показує вслід машині дулю. Машина різко гальмує.
В салоні машини.
ГИРЯ
(він дрімав, схиливши голову, а тепер від різкого поштовху раптом посунувся вперед, ударившись об переднє сидіння)
Е-е, блядь!
СОПЛЯ
Не зрозумів…
МАЛЮК
Шустрий, ти що?
ШУСТРИЙ