Обитель героїв
Шрифт:
Барон зовсім задрімав, притулившись до стіни і зберігаючи на обличчі вираз щирої зацікавленості, коли добра вігіла ткнула його світлість під ребра гострим ліктиком. Конрад не сіпнувся, не розлив залишки рому і ніяк не прокоментував уголос вульгарність чиїхось манер: давалося взнаки благородство душі. Він лише розплющив очі та скосив на супутницю.
Анрі слухала промову дідка, ловлячи кожне слово.
– …представити раді піклувальників нашу першу вихованку! Бідне дитя знайшли лицарі Вечірньої Зорі: на світанку п'ятнадцятого листвянчика минулого року, в Майораті, на подвір'ї Цитаделі. Як дитина опинилася там, залишається загадкою, цілком достатньою, щоб в ім'я цього закласти основи благодійного притулку. При дівчинці був медальйон…
Дрімота злетіла з барона осіннім листям під поривом вітру. Він почав пробиратися ближче до подіуму, спритно маневруючи поміж гостей. Анрі рушила за ним. Щойно вони опинилися в першому ряду, як флаг-канцлер відійшов убік, пропускаючи двох пишних няньок, чорнявку й білявку, що несли колиску з дитиною. Няньок супроводили два лицарі, чорний і білий, у важкезних парадових латах і з величезними мечами наголо.
– Благословенне дитя, символ відродження Ордену, джерело нового змісту…
Дівчинка. Приблизно шестимісячна, зі здоровим рум'янцем на круглих щічках. Крутить у ручці іграшку: розкритий медальйон. Не чорний і не білий; швидше, перламутровий. Конрадові здалося, що він бачить на покришці медальйона, з внутрішнього боку, портрет усміхненої жінки. Ні, навряд чи. Звідси б він такого не розгледів. Біля плеча тихо зітхнула Анрі. Немов наслідуючи дівчинку, вігіла тримала в руці конекс-пудреницю, розкривши службовий артефакт і спрямувавши дзеркальце на подіум під особливим кутом.
У дзеркальці був флаг-канцлер, няньки, лицарі, колиска, медальйон… Все, крім дівчинки. Перша вихованка «Обитель героїв» народилася пустункою: вона не хотіла відбиватися в артефакті Тихого Трибуналу, де відбивалися навіть корінні інфернали. Цікаво, якщо скласти на дитя гороскоп? – точний час народження відомий, місце відоме…
– …екс-Аспід Рене Кугут подав заявку на вдочеріння. Заявка розглядається з урахуванням заслуг лицаря…
– Стільки безглуздих випадковостей, щоб на світ з'явилася одна-єдина дитина? – шепнув барон, нахилившись до вуха вігіли.
– Гадаєш, ти з'явився на світ якось інакше? – у відповідь запитала Анрі. – Я вже не кажу про твоїх майбутніх спадкоємців…
Дивна річ: цієї хвилини Конрад відчув душевне піднесення. Напевне, подумав він, балада врешті-решт все-таки завершиться весіллям. Але, звичайно, не зараз. І не завтра, бо завтра зранку обер-квізитор планував зайти в «Іридхар Чиллал».
Можливо, дуже скоро на манікюр не залишиться вільного часу.
Барон не був ясновидцем, але інтуїція його рідко підводила.
Вересень 2004 – червень 2005 р.