Чумак
Шрифт:
Ой сину мій, сину,
Рідная дитино!
Що з тобою, сину,
Бідна сиротино?
Місце третє
Хата чарівниці; на столі миска, а на припічку тріски, дрова і горшки з зорями.
Чарівниця
(одна коло печі).
Сяду край печі
Посеред ночі,
Накладу трісок
Повен припічок,
Підпалю їх зорями.
Ой зірки, зірки,
Підпаліть тріски,
Підпаліть дрова
Та з див-дерева,
Дерева кам’яного.
Зіроньки палять,
Трісочки горять,
Зайнялись дрова
Та з див-дерева,
Дерева кам’яного.
Ой, пече, пече!
Підіймай плече,
Підіймай, кагло,
Лівеє крило,
Давай диму дорогу.
Іди, димоньку,
Та додомоньку,
Вийся косами
Під небесами,
Зіронькам поклонися.
Чарівниця і чумакова мати.
Чумакова мати
Добрий вечір, стара ненько,
Чи здорова поживаєш?
Ой, скажи, скажи, моє серденько,
Де мій синок пробуває?
Чи на морі в лютім горі,
Чи на тихому Дунаї,
Чи в степу лежить, головка болить,
Чи додому повертає?
Чарівниця
Не журися, моя доню,
Не журися, бідна мати:
Наллю водиці з семи криниців,
Будеш сина оглядати.
(Наливає. Чумакова мати дивиться).
Чи бачиш ти, моя доню,
Серед поля ясну зорю?
Ой то не зоря, то твоє дитя
Та на синьому морю.
Чумакова мати
Бабусенько, воріженько,
Чогось зоря погасає…
Чарівниця
Ой, то не зоря, то – твоє дитя
Серед моря потопає.
Біжи ж, біжи, моя доню,
Біжи, доню, аж до Дону;
Ой, подай, подай білу рученьку
Чумакові молодому.
Чумакова мати тікає.
Чарівниця одна
(ставить горщок до печі).
Гори, гори, диво,
Вари, вари живо,
Вари первеє пиво!
А хто буде пити,
Тому серця не в’ялити,
Тому в парі ходити.
(Ставить другий горщок).
Гори, гори, диво,
Вари, вари живо,
Вари другеє пиво!
А хто буде пити,
Тому жити та жити,
Цілий вік не тужити.
(Ставить третій горщок)
Гори, гори, диво,
Вари, вари живо,
Вари третєє пиво!
А хто пити буде,
Той всю тугу позабуде,
Яка була та буде.
Чарівниця і Явдоха.
Явдоха
На добрий вечір, та стара ненько,
На добрий вечір, любко!
Ой порадь, порадь, моє серденько,
Порадь, сива голубко!
Ой пішов Гордій та на синій Дін,
Та на синєє море,
А мені, мені та молодії,
Тяжке горе та горе.
Ой пішов Гордій та на синій Дін,
Та білу рибку удить,
А мене, мене та молодую,
Коло серденька нудить.
Чарівниця
Ой не плач, не плач, моє серденько,
В сиру землю не бийся;
Ой стоїть горня коло полум’я,
Ой возьми та напийся!
Явдоха
(беручи горня).
Ой пиття, пиття, зачаруй життя,
Зачаруй мої муки,
Щоб забула я, щоб не чула я
Ні розлуки, ні злуки.
Заслона спадає.
Місце четверте
Прогалина; з боків горби, а спереду море; на прогалині рибацький вогонь, недалеко від вогню два рибацьких коловороти. Ніч темная і невидная.
Два рибаки (коло вогню).
Старий рибак
Ох, а був же я, був та у батька один син,
Ой, мене батько по неволі одружив.
Ох, а дав мені жону та нелюбляную,
А ще до того неробітливую.
А прожив же я рік, а прожив же я два,
Ой, десь узялась ще й дитина мала;
А я з дому на Дін до донських козаків,
Ой, а із Дону до татарських морів.
Вже не рік та не два, як я вийшов з села;
Ой не жаль мні села, коли б жінка одна,
Жаль мені сина, що дитина мала.
Молодий рибак
Ой я сам півгода, як із Самгорода;
Я ж твою жінку та дитину видав.
Ой жона вже стара, ні кола ні двора,
Ох, а дитина – вже женити пора.
Закохався твій син, а я пару відбив.
Ой відбив пару та всіх трьох погубив.
Ой твій син в чумаки, я на Дін в рибаки,
Ой, а дівчина десь пішла в покритки.
Ой кажи не кажи, а на серці печаль:
Жаль чумаченька, та й дівчиноньки жаль.